-
1 день
день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.* * *день, род. п. дня; (преим. в знач. "денёк") дни́на -
2 чорний
1) black; поет. sable, ebony; (про волосся тж.) ravenчорний хліб — brown ( black) bread, rye bread
чорний колір — black, sable
чорний лак — black japan, japan, black varnish
чорний паслін — morel, black nightshade
чорний турмалін мін. — jetstone
2) ( про метали) ferrous3) ( некваліфікований - про роботу) heavy, rough; unskilled4) (тіньовий, нелегальний) black, illegalчорний ринок — black ( illegal) market
чорний хакер комп. — dark-side hacker
5) backчорний хід — back entrance; backstairs
6) ч (як ім.) black7) мн. шах. Blackграти чорнями — to play Black, to have the Blacks
8) black, gloomy, sad, fatal, unluckyчорний гумор — grim/black humour
чорний день — evil (unlucky, rainy) day, hard timeso
берегти на (про) чорний день — to put for ( against) a rainy day
чорний ящик — black box; ( на літаку) flight recorder
-
3 про
предл. с вин. пад.1) про кого, про що, для кого, для чого; (ради чего) задля кого, задля чого. [Беріг про свято, та в будень з'їв (Приказка). Мати в запасі про чорний день (Ум.). Прошу суда - нема судді про мене (Куліш)]. Запастись нужным про домашний обиход - запастися всім потрібним для хатнього вжитку, про хатній ужиток. Не про нас писано - не по нас (не для нас) писано. Про себя - про себе, в собі; (мысленно) подумки. Бормочет что-то про себя - бубонить щось сам до себе. Думать про себя о чём-нибудь - думати собі, мати собі на думці, мовити собі на думці. Рассуждать про себя о чём-л. - міркувати собі про що, міркувати подумки про що;2) про кого, про що, за кого, за що; срв. О, об. [Про (за) вовка помовка, а вовк у хату (Приказка)]. Говорить про кого-л. - говорити про кого, за кого.* * *I предл. с вин п.1) (о ком-чём) про, за (кого-що)2) (на что-л.) про, на (що)про чёрный день — про (на) чо́рний день
3) (для кого-л.), для (кого)II1) (безл.: утомить, измучить тряской) розтрясти́, розтруси́ти2) ( о лихорадке) трясти́ [ці́лий день], протрясти́ -
4 день
чбудній день — black-letter day, weekday, workday
вихідний день — day off, free day, rest-day, day of rest
неповний день — short hours, part time
святковий день — holiday, red-letter day
день ангела — name-day, name day, saint's day
день виборів — polling day, election day
день відчинених дверей — open day, open house
день відпочинку — day of rest, day off
день голосування — ballot day, polling day
день день і ніч — the clock round, round the clock
день платежу (останній день ліквідаційного періоду) — account day, contango day, settlement day, prompt, ( четвертий день ліквідаційного періоду) setting day, day of payment
цілий день — all ( the) day, the whole day, all day long
через день — every other day, day about, on alternate days
о другій годині дня — at two o'clock in the afternoon (пишеться 2 p.m.)
одного чудового дня — one ( fine) day
кожні два (три) дні — every other ( third) day
цими днями — the other day, some days ago
з дня на день — day after day, from day to day
добрий день!, доброго дня! — good afternoon!
-
5 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
6 rainy
adj1) дощовитий, дощовийthe rainy season — період (тропічних) дощів
2) дощовий (про хмару)3) повні сліз (про очі)4) кін. зношений (про фільм)* * *['reini]a1) дощовий ( про погоду)3) повний сліз ( про очі) -
7 against
prep1) проти, навпроти2) всупереч3) поруч, біля4) по, об, на, з, до5) від6) про, на7) до (про час)* * *prep1) протидію чому-небудь або незгоду з чим-небудь проти; всупереч2) рух у протилежний бік проти; знаходження на протилежному боці протиover against — навпроти, на протилежному боці
3) місце розташування біля чого-небудь, поруч із чим-небудь біля4) зіткнення або стикання із чим-небудь по, об, до; опору до, на5) тло, на якому виділяється який-небудь предмет на ( тлі); у порівнянні6) запобігання чому-небудь від7) підготовку до чого-небудь про, на8) змагання, конкуренцію, суперництво із чим-небудь або з ким-небудь9) протиставлення або порівняння проти (звич. as against)10) отримання в обмін на що-небудь або із записом на чий-небудь рахунок на, по, проти12) cпeц. залежно від, у функції ( від) -
8 cushion
1. n1) диванна подушка2) подушечка для шпильок3) борт більярда4) амер., розм. гроші, відкладені про (на) чорний день5) тех. прокладкаon the cushion — амер., розм. в достатку; як вареник у маслі
2. v1) тех. вставляти прокладку2) відпочивати на подушках3) підкладати подушки, обкладати подушками4) розм. приховувати, утаювати* * *I n1) диванна подушка; подушечка для шпильок; подушка для плетіння мережив4) валик ( для жіночої зачіски)5) aмep. гроші, відкладені на чорний день6) тex. підкладка, подушка, пружна основа; амортизатор8) apxiт. п'ята склепінняII v1) тex. обладнувати підкладкою, подушкою2) сидіти, відпочивати на подушках; підкладувати подушки; обкладати подушками3) приховувати; замовчувати; cл. приховувати, ховати4) пом'якшувати ( удар)6) демпфувати -
9 evil
1. n1) зло2) порок3) біда, горе, лихо; нещастя; невдача4) бібл. гріх5) злоба, злість6) заст. хворобаSt. John's evil — епілепсія
2. adj1) злий; зловредний; зловмиснийthe E. One — сатана, нечистий
2) лихий, зловісний, лиховісний; несприятливий3) шкідливий, згубний4) дуже поганий, огиднийto fall on evil days — дійти до злиднів, набратися горя
5) нездоровий; шкідливий (для здоров'я)3. advпогано, злісноto speak evil — лихословити (про когось, щось — of)
* * *I n1) зло2) порок3) нещастя, лихо, біда; невдача4) peл. гріх; горе5) icт. хворобаII a1) злий, зловредний, зловмисний2) зіпсований, порочний; розпусний, порочний, грішний; злочиннийevil men — peл. грішники
3) шкідливий, пагубний (про приклад, пораду)4) лиховісний; несприятливий5) дуже поганий, жахливий, огидний; нестерпний -
10 black
1. n1) чорний колір; чорнота2) чорна фарба3) чорна сукня, траурна сукня, жалоба4) грязь, сажа; чорна пляма5) чорношкірий6) військ., розм. яблуко мішені◊ to swear (to prove) black is white — називати чорне білим, свідомо говорити неправду
◊ to be in the black — вести справу (діло) з прибутком; бути платоспроможним
◊ to go into black — ставати рентабельним
2. adj1) чорний2) темний3) чорношкірий, чорнийblack law — закон, що стосується лише кольорових (темношкірих)
4) брудний5) похмурий, сумний; безнадійний6) зловісний7) злий, злісний, злобнийblack look — злісний (злий) погляд
8) страшенний, запеклий, надзвичайний9) твердолобий10) куплений на чорному ринку◊ black art (magic) — чорна магія
◊ black baiter — амер. расист
◊ the Black Belt — південні райони США, де переважає негритянське населення
◊ black cap — чорна шапочка судді (яку надівають при оголошенні смертного вироку)
◊ black coat — знев. священик
◊ B. Death — іст. чорна смерть (про чуму в Європі у XIV ст.)
◊ black dog — страшенна нудьга
◊ black draught — проносне
◊ black eye — підбите око; стид і сором; амер. погана репутація
◊ black flag — піратський прапор
◊ black friar — домініканець (чернець)
◊ black frost — мороз без інею
◊ black game — орн. тетерук-глухар
◊ black gang — мор., розм. кочегари
◊ black gold — «чорне золото», нафта
◊ black grass — бот. лисохвіст, китник
◊ black hand — зграя бандитів
◊ black henbane — бот. блекота
◊ black jack — амер., розм. поліцейський кийок
◊ black kite — орн. шуліка
◊ black list — чорний список; список неспроможних боржників
◊ B. Maria — розм. в'язнична карета, «чорний ворон»; важкий снаряд
◊ black mark — позначка про неблагонадійність
◊ black market — чорний ринок
◊ black mass — реквієм, заупокійна відправа; чорна меса
◊ black mint — бот. чорна м'ята
◊ B. Monday — понеділок на фоміновому тижні; розм. перший день після канікул
◊ B. Monk — бенедиктинець (чернець)
◊ black mulberry — бот. чорна шовковиця
◊ black oil — мазут
◊ black poplar — бот. осокір
◊ black pudding — кров'яна ковбаса
◊ black sheep — відщепенець, виродок
◊ black stem — «чорна ніжка», плямистість (почорніння) стебла
◊ black strap — поганий портвейн; чорна кава
◊ black stuff — розм. опіум
◊ black swan — орн. чорний лебідь
◊ black widow — амер., розм. дівчина, що не користується успіхом
◊ as black as ink — чорний, як смола; похмурий
◊ black and blue — весь у синцях
◊ black and white — чорно-білий фільм
◊ in black and white — у письмовій формі, письмово
3. v1) фарбувати у чорний колір2) чистити ваксою3) чорнити (когось)□ black out — викреслювати (про цензора); затемнювати; вимикати світло, маскувати
* * *I [blʒk] n1) чорний колір, чорність; чорна фарба, чорнота2) чорне плаття, жалобне плаття3) бруд, сажа; чорна пляма4) чорношкірий; (тж. Black) чорний, (американський) негр6) вiйcьк. проф. яблуко мішені7)II [blʒk] ato go into black — ( почати) давати прибуток; стати рентабельним
1) чорний2) темний3) чорношкірий, чорний; (тж. Black) чорний, який стосується чорних американців4) брудний5) похмурий, сумний, безнадійний; миcт.; лiт. "чорний"black humour — "чорний гумор"
6) страшний, жахливий; лиховісний7) злий, злобний8) емоц.- посил. страшенний, жахливий, запеклий9) закоренілий, твердолобий12) підпільний; таємнийIII [blʒk] v3) рідко чорнити ( кого-небудь)4) чорніти, ставати чорним5) проф. бойкотувати ( підприємство); заборонити членам профспілки роботу на якому-небудь підприємстві -
11 flag
1. n1) прапор, знамено, стягto hang out the white flag — вивісити білий прапор; перен. здаватися
black flag — чорний (піратський) прапор
yellow flag — жовтий (карантинний) прапор
2) прапорець3) мор. флагман, флагманський корабель4) розм. фартух5) друк. коректорський знак пропуску6) спорт. ворота у слаломі7) кін., телеб. екран для регулювання освітлення8) бот. ірис, півники9) махове перо (у пташиному крилі)10) плитняк; кам'яна плита11) pl вимощений плитняком тротуар12) геол. тонкий шар породи13) розм. деренflag bridge — мор. флагманський місток
F. Day — амер. «День прапора» (14 червня—національне свято США)
to fly one's flag — мор. командувати з'єднанням
to get one's flag — мор. стати адміралом
to hoist one's (the) flag — мор. приймати командування
to strike one's (the) flag — а) здавати командування; б) припиняти опір, здаватися
2. v1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори2) сигналізувати прапорами (прапорцями)3) робити знаки, сигналізувати4) спорт. позначати прапорцями (трасу тощо)7) повиснути, поникнути8) слабшати, зменшуватися9) ослабляти, розслабляти* * *I n1) прапор; прапорець ( у таксі)2) мop. флагман, флагманський корабель3) cл. фартух4) пoлiгp. коректорський знак пропуску; ознака, прапор; роздільник кадрів, обмежувач кадру5) миcл. хвіст (сетера, нью-фаунленда)6) cпopт. ворота в слаломі7) кiнo, тб. "прапор", екран або затінювач для регулювання освітленняII v1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори2) сигналізувати прапорами або прапорцями; мop. передавати прапорцями сигнали; робити знаки, сигналізувати; cпopт. позначати, відмічати прапорцями ( трасу); розмічати, позначати, мітитиIII n; бот.1) ірис, півникиIV n1) кам'яна плита; плитняк2) pl вимощений плитняком тротуар3) гeoл. тонкий шар породиV vмостити, вистилати, вимощувати плитнякомVI v1) повиснути, обвиснути, поникнути; похилитися2) слабшати, зменшуватися (про інтерес, ентузіазм)3) ослабляти, розслаблюватиVII n1) pl пір'я ( на крилі птаха)2) пір'я на лапах (сови, яструба)
См. также в других словарях:
прихований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приховати. || прихо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який не має яскраво виражених ознак; ледве помітний. 3) у знач. прикм. Який не виявляється відкрито або повною мірою; стримуваний. || Невидимий або… … Український тлумачний словник
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
Украинский готический портал — Логотип Украинского готического портала, разработанный Алексадром Гречаником и Vitaliy Stranger Украинский Готический Портал … Википедия
Бедзик, Юрий Дмитриевич — Юрий Дмитриевич Бедзик Юрій Дмитрович Бедзик Дата рождения: 25 ноября 1925(1925 11 25) Место рождения … Википедия
Дети ночи (фестиваль) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дети ночи … Википедия
Николаев (футбольный клуб, Николаевская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Николаев. МФК «Николаев» Полное название Муниципальный футбольный клуб «Николаев» Основан 1920 Стадион Центральный городской стадион Вместимость 16 700 Президент … Википедия
VovaZIL’Vova — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Парфенюк. VovaZIL Vova Вова зі Львова … Википедия